Тато

Тату, хто сказав, що зорі

Падають лише у море

Мені єдна впала в серце

Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, хто сказав, що зорі

Падають лише у море

Мені єдна впала в серце

Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, пам'ятаєш сяйво від вечірньої зорі

Ти гукав мене знадвору, хоча я була у дворі

Я сказала, що блищали очі, бо ганяла знов

Але сяяли вони, тому, що в них була любов

Чуєш тату

Я ніколи не питала в тебе, як то кохати

І навіть коли ти на кухні скручував гайки

Я вже писала хлопцям, то вірші, то байки

Я малювала сердечка в конвертиках анкет

І відчувала дещо тендітне та крихке

Приносила додому, то чашку, то букет

А іноді розбите серце, вщент

Тату, хто сказав, що зорі

Падають лише у море

Мені єдна впала в серце

Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, хто сказав, що зорі

Падають лише у море

Мені єдна впала в серце

Кажуть люди, любов'ю зветься

♪

Тату, я розбила комусь серце

Я не дзвонила довго, бо не вбачала сенсу

А дарма, — я ж твоя заплутана принцеса

А ти за звичай — все сам, а я ж в тебе пішла

То все ж сама

Бувало й так

Але тепер я з тим, з ким крокуємо в такт

І зникла з серця чорна, гірка пустота

Його душа безмежна й така золота

Летять літа!

А з ним, як і с тобою, — мені просто так

Він, як і ти — за ноги мене лоскотав

І наші діти скажуть йому колись, тат

Тату, хто сказав, що зорі

Падають лише у море

Мені єдна впала в серце

Кажуть люди, любов'ю зветься

Тату, хто сказав, що зорі

Падають лише у море

Мені єдна впала в серце

Кажуть люди, любов'ю зветься