Потрібен живим

Я не збираюсь тебе вчити — просто пару речей тобі покажу

Сім століть кращі сини вмирали за країну нашу

Скільки бачив цей народ і скільки земля та нила

Ця орда не дає спокою від короля Данила

І руйнує наші мури не ворог, а чвари блядські

І коли вже знайдуть спільне всі петлюри й скоропадські?

Від Русі до наших днів усі вади в нас одні

Чи то дурні, бо бідні, чи все ж ми бідні, бо дурні?

Я не дивуюся тікток-пісюхам: ляпне — потім плаче

Тут дорослі вкрали все і навіть віру дитячу

Я терпляче, брачо, мучу свій хіп-хоп — в біт підкачуй

Все недарма, поки бачу я в залі очі гарячі

Точно втрачено не все: є репчина, що думку завжди несе

У нас різні величини, завдання, більшість повзе

Бо ця нахаба вкрала блага

Та в твої казки не вірять і в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"

Дещо накипіло, далі шлях правди топчу

Я слова переплітаю вміло, як фарби Марчук

Рано помирати, брате, падати в це жито

Хай від карми дохнуть гади, а нам будувати й жити

І ніхто не зміг силою стерти

Ми самі свою долю гнівим

Україна цінує лиш мертвих

А ти потрібен нам, брате, живим

І ніхто не зміг силою стерти

І сумує відірваний Крим

Україна цінує лиш мертвих

А ти потрібен нам, брате, живим

Ти потрібен нам живим, бо твій розум (так)

Може зупинити всі наші сльози (так)

І цей трек, немов Микола Амосов

Запускає твоє серце уколом адреналіна дози

Проза — як просо: мій плуг на совісті тросах

Кажуть: "Друг, краще ти не суй в політику носа

Роби бабки, ти пішак, все вирішують боси"

Та я їбашу як ішак, в собі вбивши малороса

Кажуть: "Брат, куди пропав? Де старий простенький стиль?"

Що за роки я накопав, до цього треба дорости

Я проніс — ти відчуваєш дух в рядках куплетних

Я не можу вас лишити на цих блазнів безхребетних

Поки ті псевдозірки ділять премії в кублі

Я ніколи не міняв честь і душу на рублі

Я в твої вуглі, брате, підливаю трохи палива

Ми досі валим, тільки час поставить справжні бали нам

Я йшов по сходах, гриз бетон

Я в душі залишу міцний шов, як Борис Патон

Всім респекти за support, і знову піднялась рука

Я повішу цей акорд, як КГБ Івасюка

І ніхто не зміг силою стерти

Ми самі свою долю гнівим

Україна цінує лиш мертвих

А ти потрібен нам, брате, живим

І ніхто не зміг силою стерти

І сумує відірваний Крим

Україна цінує лиш мертвих

А ти потрібен нам, брате, живим

І ніхто не зміг силою стерти

Ми самі свою долю гнівим

Україна цінує лиш мертвих

А ти потрібен нам, брате, живим

І ніхто не зміг силою стерти

І сумує відірваний Крим

Україна цінує лиш мертвих

А ти потрібен нам, брате, живим