Мушу йти

Ледве чутно, тихо, десь там

Шлють вітри і хвилі привіт містам.

Там у морі гори, по них мости,

Вони чекають, я мушу йти...

Світ – театр, ми в ньому - актори,

Діалог за діалогом порожні в розмовах,

Балачки по ходу про погоду,

Про матінку природу,

Все в порядку, чувачки.

Посмішка в комплекті,

Сто разів на день,

Як останній янкі я кажу: "Ок!"

Привіт, пока, пока, пока, привіт,

Решта слів написали заповіт.

Хитаю головою, дододаю: "Ол райт!"

Сенсу нуль цілих нуль десятих кілобайт,

Ваги не набирає порожнє слово -

Нуль до нуля, тож маємо - нічого.

Бігали від себе, нас догнали,

Пхали пішки, захолонула кров.

Хочеш свята? Передплати журнали. Був рок-н-ролл, привітався та пішов.

Ледве чутно, тихо, десь там

Шлють вітри і хвилі привіт містам.

Там у морі гори, по них мости,

Вони чекають, я мушу йти...

Хтось спокійний грає нами в нарди,

Так нечесно, хто б він не був.

Я так хотів казати лише правду,

Хотів, перехотів, казав, але забув.

А в новинах знову щось про нафту, Про газ і про стан трас.

Щось важливе лишається за кадром,

Щось суттєве проходить повз нас.

Всі мої надії, всі твої питання,

Все востаннє, ось і фінал.

Те, що було, лишається на згадку,

Все в порядку, перемикай канал.

Ледве чутно, тихо, десь там

Шлють вітри і хвилі привіт містам.

Там у морі гори, по них мости,

Вони чекають, я мушу йти...

В усіх галактиках, в усіх морях

Існує практика - шукати шлях.

Важко пояснити, чому це головне.

На словах одне, інше в головах,

Але десь є місце просто неба,

Там, де голоси не йдуть по проводах.

Бувай, я пам'ятатиму про тебе

В усіх галактиках, в усіх морях...