Сталеві квіти

Кажеш все про мене знаєш ти

Навіть стіни мають очі тут

Ну у кого вже навчилися?

Ти дай йому мою сорочку

Білу ту

Ти така, як я, незламна

Але там, де я себе запхав,

Ані психолога, ні шамана

Після всього через що пройшли

Починати знову все з нуля?

Небо-небо, чуєш, небо, я земля

Бо вже той день коли

Ми зриваємося на крик

Я не знаю тебе – звик

А якщо можеш без мене далі йти,

То підкажи коли відпустить,

В руки твої, що очікують

Крізь валуни човен правлю

Зі шкіри вистрибну, списом, стрілою, навиперед

Поряд в останній твій зойк я себе поставлю

Аби ще знов розпочати, зіграти наш спільний сет

Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,

А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини

Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти

Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти

Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,

А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини

Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти

Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти

♪

Так усе й влаштовано

Тут зашив, там тече

Якщо впав - встань знов

Переклав на інше плече

Пішов брак людей, сутінки думок

Поклади їм край

Коли все ніяк - перевертай вініл, крути ще

Куплені, продані, забуті, згадані

Але не крадені сонячні наші дні, ні

Різні коли брудні, коли тендітні - ні

Хочеш пробач, хочеш "ізвіні"

Але... ким тобі був, ким тепер став

Ким була мені

Ми були на все це згодні

Прошу, тільки не сьогодні

Чуєш? Тільки не сьогодні

Я намагався навіть на горі бути ким я є

Лиш мені моє, собі лиш своє

Бо невдовзі хвилі змиють сліди

Там де спільну мову шукав з тобою

В небі нічному серпневому наше придане

Чому так довго минав, хто ховав, де ховалася?

Вип'ю тебе по краплині і все дізнаюся

Скільки на двох нам жетонів в цій касі видано

Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,

А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини

Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти

Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти

Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,

А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини

Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти

Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти

♪

Але ось тут, прямо тут

Між ребер з'явився порожній кут

Я кричав, просив, благав, на жаль

Бо ти для мене і пекло і новий рай

Схибили раз і все на нівець

Так мій зошит зламав і олівець

Так я сильний, я вільний, але пустий

Ти підкажи коли відпустить

Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,

А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини

Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти

Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти

Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,

А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини

Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти

Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти