Люди як кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя

Ніколи не розказуй мені

Хто і в чому є винен, на нашій землі

Люди, як кораблі

Кожен пливе, поки хвиля несе

І поки глибока вода, а-а

Глибока і темна, до самого дна

До самого-самого дна

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів

А від берега знову в море ідуть

Ті, хто вірив і правду знати хотів

На глибині зустрічаються всі

Так, ніби, в морі місця нема, а-а

І труться бортами, аж стогне земля

Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли

Набрати повні трюми води, а-а

Бо стати героями тої війни

Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів

А від берега знову в море ідуть

Ті, хто вірив і правду знати хотів

А до берега тихо хвилі несуть

Поранені душі живих кораблів

А від берега знову в море ідуть

Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми

Секрети всі у нього на дні

А ми ходим зверху, великі й малі (великі й малі)

Люди, як кораблі

Гордо пливем і не вірить ніхто

Що ним зацікавилось зло

І серед вітрів ми не чуєм щурів

Які прогризають нам дно

Наш океан знає більше, ніж ми

Секрети всі у нього на дні

А ми ходим зверху, великі й малі

Люди, як кораблі

Гордо пливем і не вірить ніхто

Що ним зацікавилось зло

І серед вітрів ми не чуєм щурів

Які прогризають нам дно

У-у-у-у-у-у-у, у-у-у

У-у-у-у-у-у-у, у-у-у

У-у-у-у-у-у-у, у-у-у

У-у-у-у-у-у-у, у-у-у